Договір про закупівлю - 14 Лютого 2012 - Tender
Головна » 2012 » Лютий » 14 » Договір про закупівлю
16:58
Договір про закупівлю

Договір про закупівлю

Пункт 5 частини першої статті 1 Закону встановлює, що договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

КОМЕНТАР:

Сторони мають право при укладанні договору про закупівлю товарів, робіт чи послуг за державні кошти (далі - договір) замість найменувань "Замовник" та "Учасник" використовувати найменування сторін, передбачені Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України для окремих видів договорів.

Щодо укладання тристоронніх договорів: типовий договір про закупівлю передбачає тільки дві сторони.
При встановленні в документації конкурсних торгів основних умов договору (проекту договору замовник повинен уникати колізій з іншими частинами документації конкурсних торгів. Наприклад, в основних умовах договору передбачено, що строк поставки складає 25 днів з дати укладання договору про закупівлю. При цьому, в методиці оцінки передбачається, що у разі, якщо учасник запропонує строк поставки більший, ніж 25 днів, пропозиція такого учасника за цим критерієм отримає n – балів. Тобто, колізія полягає в тому, що з однієї сторони пропозиція, яка не відповідає умовам документації конкурсних торгів повинна відхилятись замовником, проте, замовник передбачає, що пропозиція буде оцінюватись.
Необхідно зазначити, що проект договору або основні умови, які обов`язково повинні бути включені до договору про закупівлю, які повинні бути встановлені в документації конкурсних торгів містять умови, які обов`язково повинні бути дотримані учасником при поданні пропозиції конкурсних торгів.
Трудові договори не відносяться до договорів про закупівлю.
Якщо за результатами торгів за кількома лотами обраний один і той самий переможець, замовник має право укласти з цим переможцем один договір по обох лотах.

Стаття 40. Основні вимоги до договору про закупівлю
1. Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом.
2. У разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства.
3. Учасник - переможець процедури закупівлі при укладенні договору повинен надати дозвіл або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
4. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
5. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
- зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення;
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;
- продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;
- зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

6. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

КОМЕНТАР:          

До частини 1.

1. Вимоги до письмової форми правочину визначені статтею 207 Цивільного кодексу України

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

2. Щодо права підписання договору про закупівлю

Право на підписання договору про закупівлю від імені замовника може мати голова комітету з конкурсних торгів у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства. Надання таких повноважень голові комітету конкурсних торгів не обмежує прав керівника замовника на підписання таких договорів.

При підписанні договору замовнику необхідно перевіряти повноваження представника юридичної особи-переможця на підписання договору про закупівлю. Замовник може вимагати подання відповідних документів в складі пропозиції конкурсних торгів.

3. Типовий договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкція щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти затверджені наказом Мінекономіки від 27.07.2010 N 925

Сторони не мають права відступати від істотних умов Типового договору про закупівлю товарів, робіт чи послуг за державні кошти, але мають право конкретизувати його умови.

4. Умови договору зазначаються з дотриманням статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

До частини 2.

Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. N 1404

Зазначена постанова встановлює випадки, коли в договорах, якими передбачається попередня оплата за бюджетні кошти, може бути передбачена попередня оплата та строки, на які вона може бути внесена.

У договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати попередню оплату відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів

При чому, таке рішення повинно передувати укладанню договору.

В договорі про закупівлю необхідно передбачати документальне підтвердження виконання зобов`язань на суму авансу в строки, передбачені зазначеною постановою.

Необхідно зазначити, що, виходячи з правил ІНКОТЕРМС, сторони з метою дотримання строків попередньої оплати, встановлених постановою, можуть передбачити, що датою поставки є дата передачі товару перевізнику (дата відвантаження товару).

За загальним правилом, замовники здійснюють попередню оплату лише тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного бюджетного року

Замовники здійснюють попередню оплату лише тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного бюджетного року

Порядок державного фінансування капітального будівництва затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1764.

 

Пунктом 19 Порядку передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Надати замовникам будівництва великих і позакласних мостів з метою розвитку транспортної інфраструктури право при укладенні договорів з підрядниками, які на підставі відповідної ліцензії провадять будівельну діяльність із зведення мостів протягом не менш як 10-річного періоду, передбачати попередню оплату (виплату авансу) в обсязі, що не перевищує 60 відсотків вартості річного обсягу робіт з будівництва, на строк не більш як вісімнадцять місяців згідно з Постановами КМ N 788  від 30.05.2007, N 1016  від 27.10.2010, N 590 від 06.06.2011

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Для підготовки об'єктів, зазначених у пунктах 1-3 і 13 додатка 2 до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. N 357 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 39, ст. 1297), замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі, що не перевищує 50 відсотків вартості робіт за договором (контрактом), на строк не більш як шість місяців. Строк надання авансових платежів, що використовуються для придбання конструкцій, обладнання та устаткування іноземного виробництва, може бути продовжено за рішенням Кабінету Міністрів України.

 

До частини 3.

Замовник не має права встановлювати вимогу щодо наявності дозволів і ліцензій в якості кваліфікаційного критерію. Проте, встановлення вимоги щодо надання засвідчених копій ліцензій (дозволів)необхідних для виконання договору про закупівлю в складі пропозиції конкурсних торгів, якщо це не пов`язано з кваліфікацією, не суперечить Закону, оскільки документація конкурсних торгів може містити й іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (стаття 22 Закону)

 

До частини 5.

Згідно статті 31 Закону, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

Учасник і Замовник можуть за обопільною згодою внести в текст договору про закупівлю при його укладанні умови, які не суперечать і не змінюють змісту документації конкурсних торгів і акцептованої пропозиції, а також, відповідають законодавству, у тому числі типовому договору про закупівлю.
Згідно з частиною першою статті п`ятої Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Відповідно до статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.
Таким чином, у разі внесення змін до договору про закупівлю шляхом укладання додаткової угоди після набрання чинності 03.10.2011 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” (далі – Закон) , до таких правовідносин застосовуються норми Закону.
Ураховуючи викладене, норми щодо підстав та порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, в тому числі, щодо продовження дії договору про закупівлю передбачені частинами п'ятою, шостою статті 40 Закону зі змінами, розповсюджуються на договори про закупівлю, укладені до набрання чинності Закону

До частини 6.
Частиною шостою статті 40 Закону зі змінами передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Таким чином, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився в установленому чинним законодавством порядку.
При цьому зауважуємо, що частину шосту статті 40 Закону зі змінами можуть застосовувати в своїй діяльності всі замовники, які здійснюють закупівлю в установленому цим Законом порядку.

 

Стаття 41. Істотні умови договору про закупівлю

1. Істотними умовами договору про закупівлю є:предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);

кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;
порядок здійснення оплати;
сума, визначена у договорі;
термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;
строк дії договору;
права та обов'язки сторін;
зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;
відповідальність сторін.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

До частини 1.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України,  істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У разі закупівлі товарів указується, який товар учасник зобов'язаний передати (поставити) замовнику, із зазначенням найменування, співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент, номенклатура), залежно від номенклатури - одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), та його загальна або гранична, планова кількість. Якщо Замовник закуповує також послуги, пов'язані з поставкою товарів, вартість яких не перевищує вартості самих товарів, у цьому пункті зазначаються також найменування (номенклатура) та кількість (обсяг) відповідних послуг.

У разі закупівлі робіт указується, які роботи Учасник зобов'язаний виконати за договором із зазначенням найменування, співвідношення за групами, підгрупами, видами, типами або іншими ознаками (номенклатура), та кількість (обсяг) робіт, що пропонується виконати за договором.

У разі закупівлі послуг указується, які послуги Учасник зобов'язаний надати Замовнику, із зазначенням найменування, співвідношення за групами, підгрупами, видами, типами або іншими ознаками (номенклатура), та їх загальна або гранична, планова кількість.

Таким чином, договір про закупівлю може містити умови щодо поставки товарів (надання послуг) в межах планової (граничної) кількості, встановленій в договорі по заявкам замовника, при тому, що ціна за одиницю товару (послуги), зафіксована в договорі. При такому механізмі замовник не зобов`язаний викупати всю кількість товару (весь обсяг послуг.

 

Щодо умов по якості.

Вимоги щодо якості визначаються з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів виходячи із специфіки конкретного виду договору про закупівлю товарів, робіт чи послуг.

Згідно частини 4 статті 180 Господарського кодексу України, вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до статті 15 цього кодексу у сфері господарювання застосовуються:

технічні регламенти,стандарти,кодекси усталеної практики;
класифікатори;
технічні умови.

Застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Необхідно зазначити, що згідно пункту 3 частини другої статті 22 Закона, технічна специфікація у складі документації конкурсних торгів повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики;вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами,роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.

Згідно статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Примітка: якщо в договорі про закупівлю передбачено, що упаковка товарів повинна відповідати стандартам або технічним умовам, то номери та індекси таких стандартів, технічних умов повинні відповідно зазначатись в договорі.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Якість будівельних робіт визначається проектною документацією, державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

У разі відсутності стандартів, наприклад, на консалтингові послуги, в договорі про закупівлю може бути зазначено, що остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Щодо строку дії договору.

Згідно частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Тобто, строк дії договору і строк виконання зобов`язань по договору – це різні з правової точки зору строку, і часто вони не співпадають.

Необхідно зазначити, що некоректним буде встановлення строку дії договору до кінця року при тому, що договором передбачені, наприклад гарантійні зобов`язання постачальника ще на протязі кількох років. У такому випадку правильним буде зробити відповідне застереження у договорі про те, що у відповідній частині договір діє до закінчення гарантійного строку. Довідково: органи державного казначейства, як правило, приймають без проблем договори з таким формулюванням, що договір діє до кінця бюджетного року, але в будь-якому випадку, до повного виконання зобов`язань сторонами.

Також, правомірним є укладання за бюджетні кошти довгострокових договорів на виконання робіт, виходячи з загальної вартості об`єкту будівництва при тому, що у договорі будуть передбачені, що зобов`язання по оплаті в наступному бюджетному році виникнуть при умові наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Вищий господарський суд України в пункті 32 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 N 01-8/211 надав відповідь на питаня чи є поняття " договору", визначене статтею 631 ЦК України, та поняття " дії договору", визначене частиною сьомою статті 180 ГК України, тотожними, чи може відсутність у дії господарського договору, як істотної умови в розумінні статті 180 ГК України, бути підставою визнання його неукладеним?

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України ом договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України ом дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Оскільки змістом зобов'язання є права і обов'язки сторін, то поняття " договору" та " дії договору" є тотожними.

Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, дії договору. Отже, дії господарського договору є його істотною умовою. Разом з тим слід мати на увазі, що дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком. Тому сторони можуть визначити, що договір діє до припинення прав та обов'язків, які з нього виникли.

При цьому слід враховувати, що за змістом статті 637, частин третьої та четвертої статті 213 ЦК України метою тлумачення договору є виявлення справжньої волі сторін, що згідно з частиною першою статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, та що згідно з частиною першою статті 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Згідно зі звичаєм, що склався в діловому обороті, не зазначення в договорі строк у дії договору свідчить про волю сторін на встановлення правила про те, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з договору, виконанням або з інших підстав відповідно до закону. Отже, за відсутності в господарському договорі строк у дії договору у суду немає підстав вважати його неукладеним, якщо докази, наявні у справі, не свідчать про те, що справжня воля сторін полягала у намірі досягнути згоди про строк дії договору в майбутньому.

Розірвання договору

Щодо питання розірвання договору про закупівлю. Встановлення у договорі про закупівлю коректних умов щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю є дуже важливим як для замовника, який матиме можливість при порушенні договору учасником оперативно розірвати договір і провести нову процедуру закупівлі, враховуючи нагальну необхідність у забезпеченні певними товарами або послугами, так і для учасника, який отримає можливість мінімізувати збитки від порушення замовником умов по оплаті.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Типовий договір про закупівлю передбачає право замовника розірвати договір про закупівлю в односторонньому порядку у випадку невиконання договірних зобов`язань учасником. Невиконання зобов`язання слід відрізняти від неналежного виконання. Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто, враховуючи можливість конкретизації умов типового договору про закупівлю, в договорі про закупівлю можуть бути встановлені умови щодо можливості розірвання договору про закупівлю в односторонньому порядку також при неналежному виконанні зобов`язань сторонами. При цьому, замовнику доцільно встановити такі умови в основних умовах (проекті договору) в документації конкурсних торгів.

При встановленні в договорі про закупівлю умов про розірвання договору з метою уникнення суперечок доцільно зазначати, у разі невиконання (неналежного виконання) якого саме зобов`язання сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку з вказівкою на пункт (підпункт) договору, яким передбачене відповідне зобов`язання. Також, при встановленні строку повідомлення про розірвання доцільно чітко зазначити, яка дата вважатиметься датою розірвання договору, і строк повідомлення прив`язати до цієї дати. Встановлення форми повідомлення (письмово, рекомендованим листом з повідомленням, тощо), умов взаєморозрахунків сторін при розірванні договору (повернення внесеного авансу, сплата сум штрафних санкцій за порушення умов договору до його розірвання, тощо) також є доцільним для належного врегулювання відносин сторін договору.

Стаття 654 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно пункту 2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних   коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 N 136 У разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань. При зміні курсу валют на дату здійснення операції розпорядником бюджетних коштів вносяться відповідні зміни до реєстрів.

У випадку зняття з реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань до органів Державного казначейства України подається Реєстр фінансових зобов'язань разом з документами (накладна, акт тощо), що підтверджують повернення товару постачальнику з причин невідповідності договірним умовам, відповідним рішенням суду стосовно обсягів або якості виконаних робіт, наданих послуг, додатковою угодою про зміну умов договору тощо. При знятті з обліку бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань суми у реєстрах проставляються з мінусом.

Щодо суми, визначеної у договорі

Ціна договору вказується у національній валюті. Використання іноземної валюти (а також платіжних документів в іноземній валюті) при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках і порядку, установлених законом.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом Національного банку України відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Ціна договору визначається відповідно до Податкового кодексу України (зазначається, чи включає ціна договору ПДВ)

У разі закупівлі товарів обов'язково зазначається ціна за одиницю товару.

Щодо прав та обов'язків сторін

1. Права та обов'язки Замовника і Учасника визначаються виходячи з правового регулювання конкретних видів договорів відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

2. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668, відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Відповідно до пункту 5 Загальних умов, істотними умовами договору підряду є:

найменування та реквізити сторін;
місце і дата укладення договору підряду;
предмет договору підряду;
договірна ціна;
строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);
права та обов'язки сторін;
порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду;
умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;
порядок залучення субпідрядників;
вимоги до організації робіт;
порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;
умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт;
джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);
порядок розрахунків за виконані роботи;
порядок здачі-приймання  закінчених  робіт  (об'єкта будівництва);
гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків;
відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;
порядок врегулювання спорів;
порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіонбудом.

3. Стаття 42 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає, що обов'язковими умовами договору (контракту), на підставі якого виконуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, є визначення суб'єктів права інтелектуальної власності, зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони прав на створені об'єкти інтелектуальної власності, визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду суб'єктам права інтелектуальної власності згідно із законодавством України.

 

4. При визначенні умов зовнішньоекономічного  договору (контракту) сторони враховують особливості, визначені Законами України "Про міжнародне приватне право", "Про міжнародний комерційний арбітраж", "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Зазначені закони можуть бути застосовані при визначенні в зовнішньоекономічному договорі права країни, яке застосовується до договору, в тому числі при розгляді спорів, що виникають при виконанні такого договору, а також умов щодо визначення порядку розгляду таких спорів.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 N 201 затверджене Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

5. При укладенні державних контрактів за державним замовленням сторони враховують особливості, визначені Законами України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", "Про державне оборонне замовлення"

 

6. Вищий господарський суд України в пункті 3 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 N 01-8/2113 надав відповіді на питання, чи можна визнати договір поставки неукладеним або недійсним, якщо сторонами не дотримано приписів частини четвертої статті 265 ГК України?

Відповідно до частини четвертої статті 265 ГК України  умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Відповідно до пункту 1 "Інкотермс" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Міжнародної торгової палати" у редакції 2000 року метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Інкотермс від початку завжди призначалися для застосування при продажі товарів, що поставляються через національні кордони, тобто, вони є міжнародними торговельними термінами. Однак на практиці Інкотермс також включаються у договори купівлі-продажу товарів виключно в межах внутрішніх ринків.

Таким чином, розробники Інкотермс визначають, що застосування цих правил має велике практичне значення саме при зовнішній торгівлі, з метою уніфікувати торгові норми законодавства різних країн. В той же час допускається їх застосування у внутрішніх поставках.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У частині четвертій статті 265 ГК України мова йде про форму закріплення істотних умов поставки. Отже, якщо сторони договору вказали в ньому всі істотні умови поставки, але виклали їх не за правилами Інкотермс (у випадку якщо ні одна зі сторін не вимагала застосування правил Інкотермс), то в даному випадку не можна вважати договір поставки неукладеним.

При вирішенні питання про визнання договору поставки неукладеним в судовому порядку, слід виходити з того, що визнання договору неукладеним є застосуванням одного зі способів захисту прав, не передбачених законом, а тому не відповідає приписам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені  частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У статті 203 ЦК України зазначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Таким чином, в даній статті мова йде про відповідність закону саме змісту правочину, а не форми, тому визнати договір поставки недійсним, на тій підставі, що він не містить вказівки на правила Інкотермс, не можна.

Щодо умов по відповідальності сторін.

У разі якщо хоча б одна Сторона договору є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, у договорі обов'язково передбачаються штрафні санкції за порушення зобов'язань у розмірі, передбаченому частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, якщо інший розмір не передбачено законом чи договором.

Частина 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт,
послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Сторони можуть також передбачити інші види санкцій відповідно до законодавства.

Щодо забезпечення виконання договору

Якщо внесення забезпечення виконання договору було передбачене документацією конкурсних торгів, то в розділі XI договору зазначається про таке забезпечення, зокрема, згідно частини першої статті 26 Закону необхідно передбачити в договорі про закупівлю умови його повернення.

Стаття 42. Недійсність договору про закупівлю

1. Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону.

КОМЕНТАР:

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Переглядів: 17542 | Додав: master | Рейтинг: 3.4/9
Вітаю Вас, Гість!
Понеділок, 05.12.2016