Розгляд питань щодо загальних положень Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Державна закупівля (далі – закупівля) – це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон).

Термін «закупівля» у розмінні Закону, як правило, використовується у більш широкому розумінні, ніж «купівля», та передбачає не тільки укладання договору купівлі-продажу (у розумінні Цивільного кодексу України), а й здійснення покупцем аналізу потреб у відповідній продукції, вибір постачальника (продавця) на конкурентних засадах, здійснення контролю за виконанням договору тощо.

Міжнародний досвід свідчить про те, що поєднання жорсткої конкуренції, професіоналізму в умовах ринку та запровадження ефективних недискримінаційних процедур закупівлі може забезпечити значне зниження цін, підвищення якості продукції і, як наслідок, досягнення ефективності використання державних коштів.

Отже, метою Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Державні кошти у розумінні Закону – це не тільки кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, а й кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями;

В свою чергу, підприємства, установи та організації, які у встановленому порядку уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів є замовниками, які проводять процедури закупівель у встановленому Законом порядку.

Учасниками процедури закупівлі (далі – учасники) - фізичні особи,  в тому числі фізичні особи - підприємці,  юридичні  особи (резиденти  або  нерезиденти),  які письмово підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подали пропозицію конкурсних торгів, або  цінову  пропозицію, або взяли участь у переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Згідно з даним визначенням для набуття статусу учасника, особи, зацікавлені в участі у процедурі закупівлі, повинні:

Згідно Закону процедура торгів здійснюється шляхом виконання послідовних дій (регламентованих процедур), що передбачають здійснення конкурентного відбору учасників та завершуються укладанням договору про закупівлю з переможцем торгів.

При проведенні процедур закупівель слід враховувати, зокрема, бюджетне законодавство (у разі, якщо замовник є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів) та сферу застосування Закону.

Так, статтею 48 Бюджетного кодексу встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та   здійснюють  платежі  тільки  в  межах  бюджетних  асигнувань, встановлених  кошторисами,   враховуючи   необхідність   виконання бюджетних  зобов'язань  минулих  років,  узятих  на облік органами Державної  казначейської  служби  України.

Щодо державних комерційних підприємств, то стаття 75 Господарського кодексу України передбачає проведення ними закупівель виходячи з фінансових планів, затверджених у встановленому порядку.

При цьому слід враховувати, що Закон  застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень. 

Одночасно частиною третьою статті 2 Закону встановлені випадки, коли його норми не застосовуються, а частиною четвертою цієї ж статті передбачається можливість встановлення іншими законами України особливостей здійснення закупівель певних товарів, робіт і послуг.

Організація та проведення процедур закупівель Законом покладається на комітет з конкурсних торгів – відповідальних службових (посадових) замовника (генерального замовника).

Комітет з конкурсних торгів створюється у складі не менше п’яти осіб замовника, при цьому існують певні обмеження - до складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити:

З метою підтримання належної професійної підготовки співробітників замовника та отримання актуальної інформації щодо змін до законодавства у сфері державних закупівель та засад його практичного застосування Закон встановлює необхідність навчання та підвищення кваліфікації голови та секретаря комітету з конкурсних торгів.

Склад комітету з конкурсних торгів та положення про нього затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). При розробці положення про комітет з конкурсних торгів застосовуються норми статті 11 Закону та Типового положення про комітет з конкурсних торгів (наказ Мінекономіки від 26 липня 2010 року № 916).

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Планування протягом року процедур закупівель здійснюється відповідно до затвердженого кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів), а також відповідно до очікуваної вартості потреби, комітетом з конкурсних торгів. Річний план складається за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки України від 26 липня 2010 року № 922, затверджуються комітетом з конкурсних торгів та підписується Головою комітету з конкурсних торгів та секретарем комітету з конкурсних торгів.

При складанні річного плану комітет з конкурсних торгів керуючись потребою у відповідних товарах, роботах чи послугах та фінансовими можливостями замовника, визначає, зокрема предмет закупівлі, його очікувану вартість, здійснює вибір процедури закупівлі.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається у порядку, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 26 липня 2010 року № 921 (далі – Порядок).

Згідно Порядку предмет закупівлі товарів ті послуг визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 № 822 за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев'ятого знаків зазначеного Класифікатора (класифікаційні угруповання "підкатегорія" і "тип"), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Порядком також встановлені особливості визначення окремих предметів закупівель - послуг з виконання науково-технічних робіт; послуг з оцінки майна під час приватизації; послуг з поточного ремонту тощо.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 N 174 (в редакції наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.06.2003 N 85), а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 "Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування", затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України від 10.04.2006 N 16.

Слід звернути увагу, що визначення предмету закупівлі робіт здійснюється саме за об’єктами будівництва (наприклад: роботи з капітального ремонту гуртожитку, роботи з будівництва очисних споруд, проектування кардіологічного корпусу міської лікарні тощо). При цьому визначення «об’єкт будівництва» наведено в Правилах визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.

При плануванні та проведенні закупівель відповідно до частини другої статті 4 Закону ключовою вимогою є те, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.

Якщо у замовника функціонують декілька комітетів з конкурсних торгів (як приклад, у головній організації та її структурних підрозділах або філіях) для дотримання цієї вимоги формування плану закупівель має відбуватися виходячи загальної очікуваної вартості усіх закупівель, що проводяться головною організацією разом з усіма її структурними підрозділами або філіями.

Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів та послуг доцільно проаналізувати рівень цін попередніх закупівель аналогічних товарів, послуг та провести маркетингове дослідження ринку з врахуванням динаміки коливання цін, виходячи з строку проведення процедури закупівлі.

Для розрахунку очікуваної вартості закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту слід керуватися державними будівельними нормами України.

Закон не встановлює вимоги щодо обов’язкового оприлюднення річного плану закупівель.

Враховуючи принципи здійснення закупівель, зокрема:

Статтею 10 Закону встановлена вимога щодо необхідності безоплатного оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про закупівлю та відповідного її опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

При цьому передбачена можливість додаткового оприлюдження такої інформації в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (у разі наявності) або веб-сайтах    відповідних   органів   влади,   органів   місцевого самоврядування.

Одночасно встановлюються вимоги щодо строків оприлюднення (опублікування ) інформації і вимога необхідності розміщення інформації у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну :

Наказом Міністерства економіки від 28 липня 2010 року № 932 визначено офіційне друковане видання з питань державних закупівель, міжнародне інформаційне видання з питань державних закупівель та веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель.

Для здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів (основна процедура закупівлі згідно частини першої статті 20 Закону) замовником розробляється, затверджується, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно надається потенційним учасникам документація конкурсних торгів.

Перелік необхідних складових, які повинна містити документація конкурсних торгів, визначений у частині другій статті 22 Закону. Стандартна документація конкурсних торгів для процедури закупівлі відкриті торгів затверджена наказом Мінекономіки від 26 липня 2010 року № 919.

Відповідно до вимог документації з конкурсних торгів, учасники формують пропозицію конкурсних торгів щодо предмета закупівлі (або його частини/частин – у разі їх визначення) та подають її замовнику.

При цьому замовник відмовляє в участі у процедурі закупівлі та відхиляє пропозицію учасника, у разі виникнення обставин, передбачених частиною першою статті 17 Закону. При виникненні обставин, передбачених частиною другою статті 17 Закону замовник на власний розсуд приймає рішення щодо відмови в участі у процедурі закупівлі.

Розкриття пропозицій конкурсних торгів здійснюється в день закінчення  строку  їх  подання  у час та в місці,  що зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

Після розкриття пропозицій замовником проводиться розгляд та оцінка пропозицій конкурсних торгів учасників. Замовник зобов‘язаний відхилити пропозицію учасника за наявності підстав, визначених статтею 29 Закону. До оцінки допускаються пропозиції, які не було відхилено згідно Закону. Замовник  визначає  переможця  торгів  з  числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено (у  кількості  не  менше  двох),  на  основі  критеріїв і методики оцінки, які зазначаються у документації конкурсних торгів відповідно до частини п‘ятої статті 28 Закону.

У  день  визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів,  що визнана  найбільш  економічно  вигідною  за результатами оцінки.
У строки, визначені статтею 31 Закону Замовник укладає   договір   про   закупівлю з учасником, пропозицію  конкурсних  торгів якого було акцептовано.
Для інших конкурентних процедур закупівель, визначених Законом, передбачений аналогічний порядок (послідовність) дій.

Варто навести текст останнього роз‘яснення Мінекономіки, наданого у зв‘язку з останніми змінами до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (лист Мінекономіки від 30.09.2011 № 3303-25/12551-07):

«… Щодо завершення процедур, розпочатих до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” (далі – Закон).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону цей Закон набирає чинності через 60 днів з дня його опублікування (Голос України, 2011, 08, 03.08.2011 № 142).

Зазначена норма визначає правовий механізм набрання чинності Законом.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною другої статті 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність.

При цьому у частині другій статті 4 Цивільного кодексу України вказано, що актами цивільного законодавства, зокрема є закони України.

Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у Законі відсутня, процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до набрання чинності Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності цього Закону.

Зокрема, у разі коли замовник розпочав процедуру закупівлі до набрання чинності Закону, інформація публікується та оприлюднюється відповідно до вимог, що діяли до набрання чинності Закону.

Якщо рішення про одностороннє розірвання договору про закупівлю, укладеного до набрання чинності Закону, прийняте після набрання ним чинності,  інформація про одностороннє розірвання договору про закупівлю оприлюдненню не підлягає.

Таким чином, здійснення державних закупівель з дотриманням порядку, встановленого Законом, розпочинається з дня набрання ним чинності, а саме з 03.10.2011.
Згідно з частиною першою статті п`ятої Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Таким чином, у разі внесення змін до договору про закупівлю шляхом укладання додаткової угоди після набрання чинності Закону, до таких правовідносин застосовуються норми Закону.

Ураховуючи викладене, норми щодо підстав та порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, в тому числі, щодо продовження дії договору про закупівлю передбачені частинами п'ятою, шостою статті 40 Закону зі змінами, розповсюджуються на договори про закупівлю, укладені до набрання чинності Закону.

Також, Мінекономрозвитку, як уповноважений орган, що здійснює регулювання та координацію у сфері державних закупівель (далі – Уповноважений орган), звертає увагу всіх суб’єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону до приведення актів законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Щодо застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону зі змінами закупівля в одного учасника – це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками та акцепту пропозиції переможця процедури закупівлі в одного учасника.

Частиною другою статті 39 Закону зі змінами визначено, що процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі: закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи; нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам; якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників; потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт,  надавача  послуг)  може  призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням; закупівлі товарів на товарних біржах; закупівлі товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами.

Рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймається замовником у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 39 Закону зі змінами, без погодження з Уповноваженим органом.

Поряд з цим листи-погодження про застосування процедури закупівлі в одного учасника, видані Уповноваженим органом до набрання чинності Закону відповідно до Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 668, залишаються дійсними і можуть бути використані замовниками, які їх отримали, при укладенні договору про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

При цьому зазначаємо, що починаючи з дати набрання чинності Закону, Мінекономрозвитку не має правових підстав для надання погодження (відмови у погодженні) застосування процедури закупівлі в одного учасника, у тому числі у випадку, коли замовник звернувся за погодженням до набрання чинності Закону.
У випадку, коли до набрання чинності Закону була опублікована інформація про проведення процедури закупівлі в одного учасника і при цьому на дату набрання чинності Законом погодження Уповноваженого органу не було отримане, замовник оприлюднює звіт про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, в пункті 12 якого зазначається, що погодження Уповноваженого органу у застосуванні цієї процедури закупівлі не отримане у зв’язку з набранням чинності Закону.

Водночас, виходячи з норм частини п’ятої статті 11 Закону зі змінами, рішення комітету з конкурсних торгів, зокрема про застосування процедури закупівлі в одного учасника оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону зі змінами загальний строк для визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника не повинен перевищувати п'яти днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника. Замовник акцептує пропозицію за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника в день визначення переможця.

Повідомлення про акцепт пропозиції обов'язково безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених цією частиною, є нікчемним.

Підстави для відміни процедури закупівлі в одного учасника передбачені частиною п’ятою статті 39 Закону зі змінами.

Щодо окремих законів України, які визначають особливості здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які визначені частиною четвертою статті 2 Закону.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону зі змінами умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Окремими законами України визначаються особливості здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які визначені частиною четвертою статті 2 Закону.

Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону зі змінами забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Пунктом 6 розділу XI "Прикінцеві положення” Закону зі змінами встановлено Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, які визначають особливості здійснення закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абзаці другому частини другої та частині четвертій статті 2 цього Закону.

До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

Щодо продовження строку дії договору.

Частиною шостою статті 40 Закону зі змінами передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився в установленому чинним законодавством порядку.

При цьому зауважуємо, що частину шосту статті 40 Закону зі змінами можуть застосовувати в своїй діяльності всі замовники, які здійснюють закупівлю в установленому цим Законом порядку.

Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг суб’єктами природних монополій.

Статтею 2 Закону зі змінами встановлено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про природні монополії” суб’єкти природних монополій здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог і процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель”. Визначення "суб’єкт природної монополії” наведене  в абзаці четвертому частини першої статті 1 вказаного Закону, згідно з яким це суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Частиною четвертою статті 2 Закону зі змінами передбачено, що окремими законами визначаються особливості здійснення закупівлі, зокрема  юридичними особами, які провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України "Про природні монополії”. Відповідно до статті 5 цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах: транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами); транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; передачі та розподілу електричної енергії; користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом; централізованого водопостачання та водовідведення; транспортування теплової енергії; спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

У свою чергу, пунктом 6 розділу XI "Прикінцеві положення” Закону зі змінами встановлено Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, які визначають особливості здійснення закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абзаці другому частини другої та частині четвертій статті 2 цього Закону. До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

Таким чином, суб’єкти природних монополій здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг як за державні, так і за власні кошти у порядку, встановленому Законом зі змінами до прийняття Верховною Радою України відповідних законів, які визначать особливості здійснення закупівель за державні кошти у відповідних сферах, визначених статтею 5 Закону України "Про природні  монополії”.

У разі якщо особа здійснює діяльність у одній з сфер, визначених статтею 5 Закону України "Про природні монополії”, і при цьому не має статусу суб’єкта природної монополії, вона зобов’язана здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг як за державні, так і за власні кошти у порядку, встановленому Законом зі змінами до прийняття Верховною Радою України відповідних законів, які визначать особливості здійснення закупівель за державні кошти у відповідних сферах, визначених статтею 5 Закону України "Про природні  монополії”.

Щодо розповсюдження дії Закону зі змінами на підприємства.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону зі змінами розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання.

Відповідно до визначення наведеного в пункті 21 частини першої  статті 1 Закону зі змінами до поняття підприємства відносяться підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств).

Водночас згідно з пунктом 4 частини першої  статті 1 Закону зі змінами державні кошти – це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Таким чином, підприємства, визначені в пункті 21 частини першої статті 1 Закону зі змінами, які є розпорядниками державних коштів, здійснюють закупівлю товарів, робіт чи послуг за рахунок цих коштів у порядку, встановленому цим Законом.

Крім цього, згідно з частиною першою статті 2 Закону зі змінами, порядок, встановлений цим Законом поширюється також на закупівлі  товарів, робіт і послуг за рахунок коштів підприємств, у разі якщо підприємства відповідають хоча б одній з таких ознак:

У свою чергу, згідно зі статтею 30 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності особливостей, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Кодексу.

Податкова пільга надається шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору; встановлення зниженої ставки податку та збору; звільнення від сплати податку та збору.

Слід звернути увагу, що стосовно визначення періоду користування відповідною податковою пільгою по податку, збору, платник податку може звернутися за податковою консультацією до органів державної податкової служби у порядку, визначеному Кодексом, оскільки до компетенції Мінекономрозвитку не належать зазначені питання.

За інформацією Мінсоцполітики, чинним законодавством не передбачено звільнення страхувальників від обов`язку сплачувати заборгованість за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та від інших зобов’язань перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі, коли підприємство відповідно до закону звільнено від обов'язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, перебіг строку (календарного року) починається з наступного дня за днем набрання чинності відповідним законом.

Необхідно зазначити, що визначення прямої та опосередкованої бюджетної підтримки бюджетне законодавство не містить.

Проте, відповідно до інформації, наданої Державною казначейською службою, згідно зі статтею 20 Бюджетного кодексу України критерії та умови відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також, визначення обсягу такої підтримки зазначаються у порядках використання бюджетних коштів (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), які затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України.

Разом з тим відповідно до Бюджетного кодексу України наказом  Державного казначейства України від 25.11.2008 № 495 затверджена Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 6 Інструкції, терміни та поняття у ній вживаються у такому значенні:

Код 1300 "Субсидії і поточні трансферти” – видатки на надання субсидій, дотацій, поточних трансфертів юридичним особам, іншим бюджетам, допомоги та інших поточних трансфертів населенню.

Код 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)” передбачає, що поточні платежі юридичним особам включають:

Таким чином, підприємства, які на підставах, в порядку і в спосіб, визначені бюджетним законодавством, одержують кошти з Державного та/або місцевого бюджету в якості бюджетної підтримки, незалежно від способу такої підтримки, повинні здійснювати закупівлі відповідно до Закону зі змінами протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки.

У цьому випадку перебіг строку (календарного року) починається з наступного дня за днем одержання підприємством на свій рахунок першого платежу в рамках надання відповідного виду бюджетної підтримки.

Зазначена норма застосовується підприємством окремо до кожного нового випадку одержання бюджетної підтримки.

Поряд з цим, якщо процедура закупівлі розпочата підприємством в період, зазначений у частині першій статті 2 Закону зі змінами, вона завершується відповідно до цього Закону, незалежно від закінчення зазначеного періоду.

Щодо застосування форм документів у сфері державних закупівель.

Відповідно до Закону Мінекономрозвитку, як Уповноваженим органом, вносяться зміни до форм документів у сфері державних закупівель, затверджених наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 "Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель”, зареєстрованого в Мін'юсті 06.08.2010 за № 624/17919.
До набрання чинності вищевказаних змін до форм документів у сфері державних закупівель замовники під час організації процедур закупівель  застосовують діючі форми документів у сфері державних закупівель. Під час оприлюднення на веб-порталі "Державні закупівлі” та публікації в Інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель” повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника рекомендуємо використовувати форму повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції.

Щодо проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення кваліфікації в порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 8 Закону зі змінами однією із основних функцій Мінекономрозвитку, як Уповноваженого органу, є організація та затвердження порядку проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення кваліфікації.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 11 Закону голова та секретар комітету з конкурсних торгів повинні пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Таке навчання можуть пройти також інші члени комітету з конкурсних торгів. Порядок зазначеного навчання встановлюється Уповноваженим органом.

До набрання чинності порядку проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення кваліфікації, встановленого Уповноваженим органом, норма частини другої статті 11 Закону зі змінами щодо необхідності проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель головою та секретарем комітету з конкурсних торгів не зобов’язує зазначених суб’єктів проходити таке навчання…»